0
Кошик
 x 
Пусто

1900 р.

Створено Болградський Казенний Винний склад. Сировинна база Казенного Винного складу ґрунтувалася на родючих землях поміщика Давидова і комерсанта Васильєва.

1940 р.

Зі складу підприємства виходить найбільший в країні радгосп ім. Суворова.

1945 р.

Наказом Народного Комісаріату Харчової промисловості УРСР від 28 квітня 1945 року, підприємство отримує назву «Болградський виноробний завод». Після перемоги у Великій світовій війні, в результаті звільнення Радянською Армією міста Болграда від окупації, колишні працівники підприємства змогли повернутися на роботу.

1946 р.

Укладено договір на проектування коньячного цеху. У післявоєнні роки, Заводоуправління об'єднувало до 23 одиниць державних винних пунктів в селах Болградського та Ренійського районів, розміщених в випадкових, непристосованих, орендованих у селян або непридатних садибах. Даними винними пунктами в 1946 році було перероблено 140 тонн винограду. Заготівля винограду проводилася в колгоспах та інших підприємствах, що мали виноградні насадження, а також у селян . Виноградні насадження не були систематизовані, на великих ділянках об'єднувалися суміші технічних і столових сортів. Налічувалося велика кількість гібридних сортів. До 1949 року підприємство не мало в достатній кількості власної бочкотари і ємностями для зберігання виноматеріалів. Бочки та цементні колодязі за договорами орендувалися у селян. Вичавки зберігалися в підземних, цементних басейнах. Переробка вичавки і дріжджів проводилася на саморобному пересувному апараті. Джерелом пара служив пересувний парообразователь - локомотив. Заводоуправління мало підсобне господарство, займалося вирощуванням овочів, баштани, відгодівлею домашніх тварин з метою забезпечення працівників підприємства продуктами харчування. Джерелом водопостачання були 2 шахтні колодязі з об'ємом 6,5 куб. м води на добу. Додатково воду возили автомашинами з озера Ялпуг. У 1948 році почалося будівництво коньячного цеху.

1948 р.

Році почалося будівництво коньячного цеху.

1949 р.

Створено цех по розливу пляшкового вина. Перероблено 900 тонн винограду. Заводоуправління нарощує виробничі потужності, закуповує обладнання та механізує виноробні пункти. Проводиться будівництво і придбання великих металевих ємностей. Було побудовано: 4 виносховища по 1 000 000 літрів кожне. 1 виносховище з підвалом для витримки марочних вин на 1 000 000 літрів. 2 водосховища місткістю 600 000 літрів та 300 000 літрів.

1950 р.

Перероблено 1 295 тонн винограду.

1951 р.

Здано в експлуатацію коньячний цех. Незабаром, наказом Ізмаїльського Винтреста №475 від 27 грудня 1951 року коньячний цех був виділений в окреме госпрозрахункове підприємство. Перероблено 1 225 тонн винограду.

1954 р.

«Коньячний перекурочний завод» знову об'єднався з заводоуправлінням. У період з 1935-1960р.р. проводився ремонт старих, розріджених виноградників.

1965 р.

Болградський виноробний завод отримує в управління ліквідовані винні пункти Ново-Іванівського винозваод управління. У колгоспах по мірі вступу в плодоношення нових насаджень, розкручуються старі безсистемні змішані виноградні насадження. Проводиться посадка нових виноградників чистосортними саджанцями . Поліпшується асортимент сировини. Ліквідуються гібридні насадження виноградників. Починаючи з 1965 року, виробнича спеціалізація Болградського винзаводу - випуск оброблених ординарних і марочних, а також шампанських виноматеріалів в асортименті до 30 000 000 літрів на рік, з передачею їх по кооперованих поставках на заводи вторинного виноробства для пляшкового розливу.

1976 р.

Поліпшення якості та асортименту сировини дало можливість поліпшити асортимент і якість продукції, що випускається. У 20 разів збільшився обсяг заготівлі і переробки в порівнянні з 1951 роком. У 1976 році перероблено 38 760 тонн винограду. В 1976 году перероблено38 760 тонн винограда.

1978 р.

Всього виноградників у Болградському районі станом на 1978 рік нараховувалось 9 946 га: плодоносних 7316 га, молодих 103 га. В сезоні 1978 р. план заготівлі та переробки складав - 46 250 тон винограда за сезон: -по Болградському - 13 420 т; - по Василівському - 6 800 т; - по Червоноармійському - 15 330 т; -по Городненському - 10 700 т. Виноробний завод також виробляв бочкове вино для торгівельних організацій за договорами.

1983 р.

Виробничі цехи забезпечені побутовими приміщеннями і приміщеннями культурного обслуговування: телевізори, настільні ігри, політичні і технічні бібліотеки, кінозал. У літні місяці (з травня по вересень) функціонувала приморська база відпочинку для працівників винзаводу в 100 км від р. Болграда, на території Кілійського району в с. Приморське. За багато років на підприємстві закріпилися основні кадри робітників, ІТП і службовців. винзавод побудував 25 квартир для робітників і службовців, було намічено будівництво 12-ти квартирного житлового будинку в м. Болграді. Побудований двоквартирний житловий будинок для працівників Василівського винцеху, 5 квартир в с. Огороднє і 2-х квартирний житловий будинок в с. Червоноармійське. За стажем роботи на підприємстві працювали: Від 1 до 5 років 136 чол;
Від 5 до 10 років 62 чол;
Від 10 до 15 років 65 чол;
Від 15 до 20 років 43 чол;
Понад 20 років 46 чол.
Багато робітники, службовці побічно займалися підвищенням своїх знань, закінчили заочно вищі і середні спеціальні навчальні заклади. Вищою освітою володіли на керівних посадах 124 людини. З середньою спеціальною освітою - 24 чол. Працівники винзаводу нагороджені високими урядовими нагородами. Колектив винзаводу регулярно наповнювався молодими кадрами, ІТП і службовцями, вихованню яких приділялася велика увага.

Контакти

Політика конфіденційності

Адрес на карте

Умови та правила

BVZ в соціальних мережах